РОЗПОРЯДОК, -дку, ч. 1. Заздалегідь встановлені порядок, послідовність у чому-небудь. // Сукупність правил, якими регулюється що-небудь. ** правила внутрішнього розпорядку - певні норми поведінки, дисципліни, обов'язкові для всіх де-небудь, розпорядок [роббчого] дня - послідовність виконання чого-небудь протягом дня. 2. рідко. Наказ, розпорядження. // Вміння розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь, давати лад у чомусь.
Розпорядок в інших словниках
| Розпорядок — Тлумачний словник української мови |
| Розпорядок — Словник чужомовних слів і термінів |