Розпікати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РОЗПІКАТИ, -Аю, -Аєш, недок., РОЗПЕКСИ, -ечу, -ечиш, док., перех. 1. Дуже нагрівати; розжарювати. 2. перен., розм. Викликати в кого-небудь стан сильного збудження, роздратування, гніву. Розпікати душу. 3. перен., розм. Дуже картати, гостро критикувати або лаяти кого-небудь.