РОЗРИВ, -у, ч. 1. Дія за знач. розірвати, розривати1 і розірватися, розриватися1 1 - 6. " випробовувати на розрив - визначати міцність тіла, поступово збільшуючи навантаження. // мн., мед. Закриті механічні пошкодження м'яких тканин або органів з порушенням їх анатомічної неперервності. Розрив сарця - утворення наскрізного дефекту в стінці серця при трансмура-льному інфаркті міокарда. 2. фольк. Казкове зілля, що нібито має силу розривати кайдани, відмикати замки і т. ін. 3. Простір, проміжок між чим-небудь, що роз'єдналося, розсунулося. ** Тектонічні розриви - загальна назва різних видів тектонічних порушень суцільності шарів земної кори,. // Просвіт, прогалина між чим-небудь. // перен. Відсутність співвідносності, узгодженості між чим-небудь, відповідності чомусь. // Часова перерва в чому-небудь. ** Протипожежний розрив - простір між будівлями для запобігання поширення вогню. 4. Повне припинення стосунків, відносин з ким- або між ким-небудь. // Остаточна відмова від чого-небудь, зречення чогось. 5. фіз. Один з видів деформації твердого тіла. // Результат деформації розтягу.
