Розривний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РОЗРИВНИЙ, -А, -е. 1. Який утворює вибух. //- Який розривається після влучення в ціль. Розривна куля. 2. спец. Признач, для розривання чого-небудь на частини. Розривна машина. // За якого що-небудь розривається, рсинується. ** розривна функція, мат. - функція, яка називається так у такому випадку, коли при неперервній зміні аргументе значення функції змінюються стрибками. РОЗРИВНІСТЬ, -ності, ж., спец. Абстр. ім. до роз-ривний 2.