Розточувати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РОЗТОЧУВАТИ3, -ую, -уєш, недок., РОЗТОЧИТИ, -точу, -точиш, док., перех. 1. Примушувати текти, литися звідки-небудь повільно, по краплі. 2. заст. Розганяти, розсіювати.
РОЗТОЧУВАТИ3, -ую, -уєш, недок., РОЗТОЧИТИ, -точу, -точиш, док., перех., діал. 1. З'їдати, продірявлюючи; точити, сточувати. // Роз'ятрювати, рсинувати (тканини тіла, кістки). 2. перен. Згсоно діяти на людину (про журоу, горе і т. ін.).