Розтруб — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РОЗТРУБ, -а, ч. 1. Лійкоподібне розширення на кінці трсоки; предмет такої форми. // Розширений вихідний отвір деяких духових музичних інструментів. 2. Розширена частина в одязі або взутті. 3. Широка частина чого-небудь (проходу, тунелю і т. ін.).