РОЗТЯГАТИ, -йю, -йєш і РОЗСИГУВАТИ, -ую, -уєш, недок., РОЗТЯГСИ і РОЗТЯГНУТИ, -тягну, -тягнеш; мин. ч. розтяг, -ли, -ло і розтягнув, -нула, -нуло; док., перех. 1. Сильно натягуючи, робити довшим, ширшим, більшим за розміром. // безос. // Розпрямляючи, класти, розташовувати на чому-небудь. // Розсовуючи або розгладжуючи, робити тонким. 2. Пошкоджувати (сухожилля, зв'язку і т. ін.) внаслідок падіння, удару, різкого, незручного руху і т. ін. 3. Простягати, випрямляючи, випростуючи що-небудь. 4. Розташовувати довгим рядом, розміщувати в одну лінію. // Робити надто довгим. 5. Подовжувати, робити тривалішим (час, строк дії чого-небудь, користування чимсь і т. ін.). //- Навмисно повільно, протяжно вимовляти (звуки, слова). 6. Розносити, розбирати що-небудь одне за одним або частинами, у кілька заходів, у різні місця. //- розм. Виносити, забирати потай частинами. 7. розм. Відтягати одне від одного; розбороняти.
Розтягати в інших словниках
| Розтягати — Тлумачний словник української мови |