РОКБВАНИЙ, -а, -е, поет. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до рокувати. // роковано, безос. присудк. сл. 2. у знач, прикм. Неминучий, невідворотний; фатальний. // Визначений наперед долею. // Який виражає покірність долі.
Рокований в інших словниках
| Рокований — Тлумачний словник української мови |