Рокотати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РОКОТАТИ, -очу, -бчеш, рідко РОКОТІТИ, -очу, -отиш, недок. 1. Утворювати розкотисті монотонні звуки, рокіт. ** Рокотати славу кому- прославляти, оспівувати кого-небудь. 2. Лунати, звучати (про рокітливі звуки). // безос. 3. Говорити, співати, сміятися низьким, розкотистим голосом.