РБКІТ, -коту, ч. 1. Розкотисті звуки, що зливаються в монотонне звучання. // Шум моря, річки, хвиль. // Монотонний, глухий, приглушений гуркіт працюючих машин, механізмів і т. ін. Рокіт мотора. Ц Звуки оркестру, музичних інструментів. // Низьке звучання голосу або приглушений шум багатьох голосів. 2. Мелодійні переливчасті звуки.
Рокіт в інших словниках
| Рокіт — Словник чужомовних слів і термінів |
| Рокіт — Тлумачний словник української мови |