Роса — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РОСА, -й, ж. Краплі води, що осідають на поверхні ґрунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений приземний шар повітря. /1 Мокра від таких крапель трава. // Пора доби, коли осідають такі краплі. // Краплі будь-якої рідини, що осідають на чому-небудь, покривають щось. ** Борошниста роса - назва хвороби рослин, за якої на листях і стеблах з'являється білий наліт, що нагадує борошно. Тбчка роси -температура, при якій повітря досягає стану насичення водяною парою при незмінному тиску.