Ртуть — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РТУТЬ, -і, ж. Проста речовина хімічного елемента Меркурію - рідкий важкий сріблястий рухливий метал; застосовують як рідкий катод при електролізі, для наповнення приладів, газорозрядних ламп, у синтезах тощо; її пара і розчинні сполуки - надзвичайно отрсині.