Рубіж — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РУБІЖ, -бежу, ч. 1. Лінія, межа, що відділяє кого-, що-небудь від когось, чогось. // Природна перешкода, яка служить такою лінією, межею. // перен. Те, що відділяє одне від одного (перев. у часі); грань. // перен. Межа або ступінь розвитку, діяльності кого-, чого-небудь. 2. Державний кордон. 3. Лінія оборони, укріплень, місце розташування війська, передова позиція. ** Вогневий рсоіж - лінія ведення вогню (у 6 знач.).