РУПОР, -а, ч. 1. Трсоа у вигляді зрізаного конуса або піраміди для посилення звуку. // розм. Те саме, що гучномбвець. 2. перен., книжн. Виразник чиїхось ідей, думок, почуттів і т. ін.
Рупор в інших словниках
| Рупор — Словник чужомовних слів і термінів |
| Рупор — Тлумачний словник української мови |