Рябий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РЯБИЙ, -і, -і. 1. Покритий плямами іншого кольору, відтінку, що вирізняються на основному фоні. // Забарвлений в різні, перев. яскраві кольори (про тканину, вироби з паперу і т. ін.), з узорами різного кольору; строкатий. // Який має неоднорідне, плямисте забарвлення (про тварин). // у знач. ім. рябий, -ббго, ч.; ряба, -бої, ж.; ряба, -ббго, с.; рябі, -бих, мн. Тварина, що має неоднорідне, плямисте забарвлення. 2. Покритий шрамами від віспи або ластовинням. // У якого віспувате або ласто-винчате обличчя. // у знач. ім. рябий, -бого, ч.; рябі, -бої, ж.; ряба, -ббго, с. Віспувата або ласто-винчата людина. 3. Укритий брижами, дрібними хвилями (про водну поверхню).