Ріка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РІКА, -й, ж. 1. Водний потік, що живиться із джерела або стоком атмосферних опадів і тече по видовжених зниженнях рельєфу від верхів'я до гирла. // чого, у сполуч. з ім. у род. в. Уживається для образного позначення процесу, розвитку чого-небудь. 2. чого, перен. Велика кількість чого-небудь такого, що тече, сиплеться і т. ін. // кого, чого, яка. Безперервний великий потік, маса кого-, чого-небудь, що рухається. 3. у знач, присл. рікою, ріками.