Рілля — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РІЛЛЯ, -і, ж. Виоране поле. // Зораний шар ґрунту. РІЛЬНИЙ, -4, -є, рідко. 1. Прикм. до рілли. // Оброблений для рільництва (про землю). 2. Який займається рільництвом.