Ріпа — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РІПА, -и, ж. 1. Овочева коренеплідна дворічна рослина родини хрестоцвітих. 2. збірн. їстівні солодкуваті на смак корені цієї рослини, що мають біле, жовте, часом червоне або фіолетове забарвлення. 3. діал. Картопля.