Річник — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РІЧНИК1, -4, ч., рідко. Періодичне видання, що виходить раз на рік; щорічник.
РІЧНИК’, -4, ч., рідко. Те саме, що річковик. РІЧНИСТИЙ, -а, -є, діал. Балакучий, говіркий. РІЧНИЦЯ, -і, ж. Календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події.
РІЧНИК, -4, ч., розм. Тварина, рослина у річному віці.