Саботаж — Великий тлумачний словник сучасної української мови
САБОТАЖ, -у, ч. 1. Навмисний зрив роботи, який виявляється у прямій відмові від неї або в недбалому, несумлінному її виконанні. 2. чого. Прихована протидія здійсненню чого-небудь.