САДОВИТИ, -довлю, -дбвиш; мн. садовлять; недок., перех. 1. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати. // Допомагати зайняти місце, влаштуватися десь для поїздки. // Піднімаючи, допомагати комусь сісти на щось високе. Садовити на мілину. 2. ким, за кого, на що, розм. Призначати чи обирати кого-небудь на якусь посаду, доручати комусь яку-небудь роботу. 3. Обмежувати чим-небудь у харчуванні. 4. перев. у сполуч. зі сл. в тюрму, під арешт, за ґрати і т. ін., розм. Ув'язнювати, позбавляти волі. 5. Поселяти десь (звичайно для ведення господарства). Садовити на престол. 6. Поміщати в гарячу піч для випікання, обпалювання і т. ін. 7. ав. Скеровуючи до землі, примушувати опускатися, сісти на землю (літак або який-небудь інший літальний апарат). 8. Надівати, накладати на щось. 9. розм. Те саме, що садити 1.
Садовити в інших словниках
| Садовити — Фразеологічний словник української мови |