Сажа — Великий тлумачний словник сучасної української мови
САЖА, -і, ж. 1. Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння палива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. 2. також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, що його виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас тощо.