САМИЙ, -а, -е, займ. означ. 1. Уживається після вказ. займ. тни, та, те, ті, цей, ця, це, ці, такий, така, таке, такі та ін., підкреслюючи: а) тотожність із ким-, чим-небудь або подібність до когось, чогось; б) незмінність людини, предмета, ситуації і т. ін., їх наявності де-небудь або їх певної ознаки; в) одночасність чи послідовність певних дій, розгортання якихось подій і т. ін. // Уживається для увиразнення, конкретизації, вирізнення особи, предмета, місця, часу і т. ін.: а) саме хтось, саме щось; не хто інший; не що інше; саме там, саме тоді та ін.; б) уже відомий, згадуваний раніше. // Уживається після особ. займ. із знач, хтось власною особою. 2. Уживається з іменниками: а) у поєднанні з прийм. з, від, до, на, перед, під і т. ін. на позначення часу - певної пори доби чи року, певного періоду тощо, вказуючи на часову межу дії; саме тоді, саме відтоді; б) у поєднанні з прийм. в, до, край, на, під, при, біля і т. ін. на позначення місця, вказуючи на просторову межу діі, місцезнаходження тощо; аж; близько; безпосередньо. // Уживається з ім. в поєднанні з тими ж прийм. і підсил. част. аж. 3. Уживається з ім. (перев. на означення явищ природи тощо), підкреслюючи високий ступінь вияву певної властивості, момент найбільшого розвитку, розпал чогось. 4. Уживається в поєднанні з прикм.: а) з відносними - для підкреслення найвищого ступеня вияву ознаки; б) (розм., рідко) з якісними звичайного і вищого ступеня -для творення форм найвищого ступеня, з якісними найвищого ступеня - для їх підсилення. Від самого малечку. Того самого дня.
Самий в інших словниках
| Самий — Тлумачний словник української мови |
| Самий — Фразеологічний словник української мови |