САМОЛЮБСТВО, -а, с. Почуття власної гідності, звичайно загострене підвищеною чутливістю до думки про себе оточуючих. // кого, яке. Почуття власної гідності, зумовлене усвідомленням важливості свого фаху, роду занять тощо. Тішити самолюбство.
Самолюбство в інших словниках
| Самолюбство — Фразеологічний словник української мови |