Самородок — Великий тлумачний словник сучасної української мови
САМОРОДОК, -дка, ч. 1. Велике природне зерно або шматок здебільшого благородних металів (золота, срібла, платини). 2. переи. Людина, у якої природний хист, нахил до чого-небудь виявилися без впливу освіти й виховання.