Сандал — Великий тлумачний словник сучасної української мови
САНДАЛ', САНТАЛ, ч. 1. род. -а. Вічнозелене тропічне дерево, деревина якого багата на ефірну олію. 2. род. -у. Кристалічна речовина, яку одержують із деревини цієї рослини. 3. род. -у. Барвник червоного або жовтого кольору, що його одержують із деревини цієї та деяких інших рослин.
САНДАЛ2, -а, ч., заст. Невелике судно, що було поширене у тюркських народів Причорномор я.
САНДАЛ3, -а, ч., заст. Пристрій для обігрівання житла (у народів Сходу).