Сапа — Великий тлумачний словник сучасної української мови
САПА, -и, ж., військ. Окоп, траншея, хід сполучення, що їх риють у напрямі до позицій противника для поступового й непомітного наближення до нього. ** Тихою сіпою, перен. — непомітно, приховано; спідтиха.
САПА, сапи, ж. Ручне сільськогосподарське знаряддя для підпушування ґрунту й знищення бур’яну.