САТЕЛІТ, -а, ч. 1. У Стародавньому Римі - озброєний найманець, слуга, що супроводжував свого володаря. 2. перен. Залежна особа, покірний виконавець чужої волі; прибічник; поплічник. // Держава або уряд, формально незалежні, але фактично підлеглі іншій державі або урядові. 3. астр. Супутник планети. 4. тех. Зсочасте колесо з рухомою віссю обертання, яке здійснює рух одночасно навколо своєї осі та осі центрального колеса. 5. спец. Додаткова слабка лінія, що супроводжує яскраву лінію у спектрі світла. 6. біол. Відокремлена вторинною довгою і глибокою перетяжкою ділянка хромосоми.
Сателіт в інших словниках
| Сателіт — Тлумачний словник української мови |