СВАВІЛЬНИЙ, -а, -е. 1. Який діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовільний. // Власт. такій людині. // Який виражає свавілля. // Здійснюваний без дозволу, на власний розсуд, без достатніх підстав. // Який розвивається, відбувається безконтрольно, стихійно. 2. Який суперечить установленим законам, позбавлений справедливості; беззаконний.
СВАВІЛЬНИЙ, -а, -е, заст. Свавільний.
Свавільний в інших словниках
| Свавільний — Тлумачний словник української мови |