Святкувати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СВЯТКУВАТИ, -ую, -уєш, недок. 1. перех. Відзначати свято (див. свято' 1, 3, 4). // Влаштовувати свято на честь або в пам'ять кого-, чого-небудь. // Відзначати певним чином яку-небудь подію (перев. радісну, приємну). // перен. Радіти, смакуючи свій успіх у чому-небудь. Святкувати перемогу. 2. неперех., розм., заст. Не працювати, нічого не робити. 3. неперех., перен. Відчувати задоволення, радість, приємність і т. ін. з приводу якої-небудь події.