СВІДОМІСТЬ (у 4 знач.). // безос. 5. перех. Відтворювати свистом яку-небудь мелодію; насвистувати.
СВІДОМІСТЬ, -мості, ж. 1. філос., псих. Процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. // Психологія, а також політичні, філософські, релігійні, мистецькі і т. ін. погляди людей як представників певних суспільних класів. Суспільна свідомість. 2. Сприйняття, розуміння навколишнього, властиві людині; розум. // Здатність осмислено сприймати навколишнє; притомність; прот. непритомність, безпам'ятство. ** У повній свідбмості - не впадаючи в безпам'ятство, непритомність. 3. Ясне розуміння, усвідомлення свідбмо чого-небудь. // Розуміння, усвідомлення суспільного життя людиною як представником певної суспільної верстви. // Думка про що-небудь, відчуття чогось. 4. діал. Знайомство.
Свідомість в інших словниках
| Свідомість — Тлумачний словник української мови |
| Свідомість — Фразеологічний словник української мови |