Сейф — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СЕЙФ, -а, ч. Вогнетривка сталева Шафа або скриня для зберігання грошей, цінних документів, коштовностей і т, ін. // Приміщення, пристосоване для зберігання цінних предметів. Підземний сейф.