Секретар — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СЕКРЕТАР1, -я, ч. 1. Службовець, який відповідає за діловодство установи, організації тощо. // Особа, що веде ділове листування окремої людини. ** гсоернський секретар - у дореволюційній Росії - цивільний чин дванадцятого класу. Державний секретар - міністр закордонних справ у США. Колаamp;ький секретар - у дореволюційній Росії -цивільний чин десятого класу. 2. Особа, що веде протокол зборів, засідання і т. ін. 3. Виборний керівник якої-небудь організації, якогось органу. // Особа, що очолює організаційно-адміністративний або виконавчий орган міжнародної організації. Генеральний секретар ООН. 4. Керівник поточної роботи установи, органу або якого-небудь відділу. ** учоний секретар - службова особа, що відповідає за організацію поточної наукової роботи в науковій установі.
СЕКРЕТАР2, -я, ч. Хижий птах з довгими ногами та з чсочиком на голові, подібним до гусячого пера.