СЕНС, -у, ч. 1. Сутність чого-небудь; значення; зміст. // Те, що відіграє особливу роль, має виняткове значення; сила. 2. Розумна підстава; рація (див. рація2). // Доцільність, корисність чого-небудь. 3. Мета, основне призначення чого-небудь. 4. Почуття, замисел.
Сенс в інших словниках
| Сенс — Словник чужомовних слів і термінів |
| Сенс — Тлумачний словник української мови |