Сепаратор — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СЕПАРАТОР, -а, ч. 1. Апарат для відокремлення однієї речовини від іншої або для виділення однієї речовини зі складу іншої. // Апарат для виділення вершків із незбираного молока. 2. У підшипниках - металева обнима для роз'єднання кульок або роликів, для збереження однакової відстані між ними.