Серветка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СЕРВЕТКА, -и, ж. 1. Невеликий (звичайно квадратний) шматок тканини або спеціального паперу, що його використовують під час їжі, щоб запобігти забрудненню одягу, а також для витирання рук і гсоів. // Такий же виріб із тканини, що використовується для різних потреб у перукарнях, лікарнях і т. ін. 2. Скатерка для невеликого стола, тумбочки тощо. // Рукодільний виріб, яким прикрашають меблі або підстеляють під статуетки, вази тощо.