СЕРДИТИЙ, -а, -є. 1. Схильний сердитися, гніватися (про людину); гнівливий. //- Власт. такій людині. Сердита вдача. // Злий, лютий (про тварин). 2. Який сердиться на кого-, що-небудь, який перебуває у стані гніву, роздратування; гнівний. // у зиач. ім. сердитий, -того, ч.; сердита, -тої, ж. Гнівна людина. ** Сердиті - критично настроєна молодь в Англії після другої світової війни, що висловлювала (головним чином в творах мистецтва) свій протест проти соціальних вад. // Який виражає гнів, роздратування (про очі, обличчя і т. ін.). // Вчинений, зроблений у стані гніву, роздратування. //- Викликаний, прнинятий гнівом, роздратуванням. ** Під сердиту годину -у тни час, коли хтось сердиться; спересердя. 3. перен. Дуже великої сили прояву (про мороз, вітер і т. ін.). // розм. Який спричиняє подразнення; їдкий, міцний. Сердита цибуля.
