СЕРЕНАДА, -и, ж. 1. У середньовічній поезії трсоадурів - вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба. 2. муз. В Італії, Іспанії та деяких інших країнах часів середньовіччя - вечірня пісня на честь коханої, яку виконували під її вікном у супроводі гітари або мандоліни. // Музичний твір типу сюїти спокійного, ліричного характеру.
Серенада в інших словниках
| Серенада — Словник чужомовних слів і термінів |
| Серенада — Тлумачний словник української мови |