Сивий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СИВИЙ, -а, -е. 1. Який утратив своє забарвлення, став білим, сріблистим (про волосся). // Із білим, сріблистим (внаслідок утрати свого забарвлення) волоссям. // у знач. ім. сивий, -вого, ч.; сива, вої, ж. Людина, волосся якої втратило своє забарвлення, стало білим, сріблистим. 2. Який має сірувато-біле, темно-сіре і т. ін. забарвлення шерсті або пір'я (про тварин). // у знач. ім. сиві, -вих, мн. (одн. сивий, -вого, ч.; сива, -вої, ж.). Коні або воли сивої масті. //- Сірий із синюватим або голсоуватим відтінком. 3. Сірувато-білий, білястий, білуватий. // Безбарвний, однотонний, невиразний. // Хмарний, похмурий (про ранок, день і т. ін.). 4. перен. Дуже давній.