СИДИЧИЙ, -а, -е. 1. Дієприкм. акт. теп. ч. до сидіти 1. 2. у знач, прикм. У якому перебувають під час сидіння (про позу, положення і т. ін.). 3. у знач, при-км. Пов язаний із тривалим чи постійним сидінням або з перебуванням на одному місці; малорухливий. 4. у знач, прикм., розм. Признач, для сидіння. 5. у знач, прикм. Який має дуже короткий черешок, квітконіжку і т. ін. (про листя, квітку тощо).
