Силует — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СИЛУЕТ, -у, ч. 1. Однобарвне контурне зображення кого-, чого-небудь, намальоване на однотонному фоні або вирізане, вишите і т. ін. 2. Контури, обриси кого-, чого-небудь, що помітні або видні-ються на відстані, у темряві, в тумані і т. ін. // Не досить глибоко й детально зображений персонаж, герни літературного твору. 3. архіт., мист. Характерні, виразні з художнього погляду обриси, зовнішні контури будови, споруди, предмета, що сприймаються на відстані. 4. заст. Невеликий літературний твір, присвячений якомусь окремому питанню.