СИМФОНІЯ, -ї, ж. 1. Великий музичний твір для оркестру з однієї або кількох частин, що відрізняються одна від одної характером музики й темпом. // чого і яка, перен. Сукупність яких-небудь звуків. // ірон. Безладний шум, грюкіт і т. ін. 2. перен. Гармонійне сполучення різноманітних звуків, кольорів, ТОНІВ тощо. симфоньєта див. симфоніста.
Симфонія в інших словниках
| Симфонія — Тлумачний словник української мови |
| Симфонія — Словник чужомовних слів і термінів |