Сирена — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СИРЕНА, -и, ж. 1. У давньогрецькій міфології -морська німфа (жінка з риб’ячим хвостом або птах із жіночою головою), що своїм співом зваблювала мореплавців у смертельно небезпечні, згсоні місця. // перен. Про красиву, спокусливу, але бездушну жінку. 2. Хвостате земноводне з довгим змієподібним тілом, що зберігає протягом усього життя зовнішні зябра. 3. тільки мн. Ряд великих рослиноїдних водяних ссавців з ластами й хвостовим плавцем, що трапляються в теплих морях і річках. 4. фіз. Прилад для одержання звуків різної висоти й для вимірювання кількості звукових коливань. 5. Апарат, прилад, що може давати звуки великої сили й будь-якого тону; сигнальний гудок, що дає різкий, далеко чутний звук. // Звук, створений таким гудком. 6. Те саме, що сиреномелія.