Систематика — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СИСТЕМАТИКА, -и, ж. 1. Групування, класифікація предметів і явищ. // рідко. Бездоганний порядок у чомусь; систематизація. 2. Галузь знань, у межах якої здійснюються позначення та опис усієї сукупності об'єктів, упорядкованої певним чином. // Розділ ботаніки або зоології, який класифікує, розподіляє на види, роди, родини і т. ін. та описує існуючі й вимерлі рослини чи тварини; біосистематика.