СКАЖЕНИЙ, -а, -е. 1. Хворий на сказ; який сказився. Скажений вовк. // рідко. Який має психічний розлад; божевільний. // у знач. ім. скажаний, -ного, ч.; скажана, -ної, ж. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2. Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний. // Який перебуває у стані несамовитості, шаленства. // Який виражає несамовитість, шаленство. // Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний. // Баский, гарячий (про коня). 3. перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву. // Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін. ). // Дуже швидкий. /1 Рвучкий (про вітер). // Нестерпний (про холод, спеку та ін.). // 3 великими морозами; лютий (про зиму). // Бурхливий (про море). // Міцний (про тютюн). // Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін. // Неймовірний, дивовижний. ** Мов скажа-ний: а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву.
Скажений в інших словниках
| Скажений — Тлумачний словник української мови |
| Скажений — Фразеологічний словник української мови |