СКАЛКА, -и, ж. 1. Відколотий, відбитий шматок чого-небудь твердого; осколок. // Осколок снаряда, бомби і т. ін. // чого, перен., рідко. Те, що збереглося від минулого; залишки, уривки чого-небудь. 2. Тонка тріска, перев. сухого дерева. //- Така тріска, якою освітлювали хати в давнину; лучина. 3. Тонка, гостра трісочка, гострий відламок металу, скла і т. ін., які застряли у шкірі, тілі; скабка. 4. Тонкий загострений довгастий кристал льоду, інею тощо. 5. перев. мн. Яскраві відблиски світла, звичайно на воді; полиски. // Найдрібніші частинки речовини, що горить або жевріє; іскри. 6. перев. мн. Краплі жиру на поверхні рідини. 7. розм. Те саме, що більмб. 8. Деталь прядки на верхньому веретені. 9. діал. Скника. 10. діал. Кремінь у рушниці.
