Скаробвий — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Скаробвий

СКАРОБВИЙ, -ова, -бве, заст. 1. Який належить державній скарониці, стосується її. // у знач. ім. скаробвий, -ббвого, ч. Тни, хто жив на землях, що належали державній скарониці, державі. // у знач ім. скаробвий, -ббвого, ч. Те саме, що скароник 2. Скароові селяни. 2. Прикм. до скаро 7. Н рідко. Багатий.

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544