Скелет — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СКЕЛЕТ, -а, ч. 1. Сукупність кісток, що становлять тверду основу тіла людини та хребетних тварин; кістяк. // перен. Про дуже худу, виснажену людину. " М'який скелат - сполучнотканинний опорний апарат, який зв'язує, оточує і підтримує всі органи (клітковина, сухожилки, суглобові капсули та ін.). // Сукупність твердих опорних утворень у безхребетних. 2. Тверда основа дерева. // Тверді прожилки, що проходять через тканину листка. 3. Каркас чого-небудь. 4. перен. Те, що є суттю, основою чогось. ** скелат ґрунту, геол. - частинки та уламки гірських порід, що входять до складу ґрунту.