Скло — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СКЛО, -а, с. 1. Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. ** Неорганічне скло - твердий, аморфний, звичайно прозорий матеріал, що утворюється при остиганні мінерального розплаву. Органічне скло - склоподібний матеріал, продукт полімеризації деяких низькомолекулярних органічних сполук. рідка скло -водяний розчин силікатного клею для приготування спеціальних бетонів та обробки металів перед анодуванням. 2. Виріб із такої речовини. // Тонкі листи цієї речовини, що вставляються у віконні рами, вітрини, а також у рамки для кращого збереження фотографій, творів живопису і т. ін. ** вітрова скло - переднє скло у машині, що протидіє силі вітру та захищає від нього. лобова скло; Оглядбве скло - переднє скло в машині, признач, для огляду дороги. 3. збірн. Посуд або художні вироби з цієї речовини. // Окремі шматки, осколки таких виробів. ” матове скло - непрозорий різновид скла молочного кольору. бамське скло, тех. - віконне скло високої якості, більше від звичайного за розміром листів і товщиною. Худбжнє скло - вид декоративно-ужиткового мистецтва; художні вироби з скла.