СКОРЧИТИ, -чу, -чиш, док., перех. 1. Док. до кор-чити. //- безос. 2. Дуже зігнути (у 2 знач.). Скорчити ноги. 3. розм. Скрививши своє обличчя, надати йому іншого виразу. 4. перен., рідко. Перемогти, подолати кого-небудь. ** Скорчити лазаря - прикинутися безталанним, нещасним. скорчитися див. скорчуватися.
Скорчити в інших словниках
| Скорчити — Фразеологічний словник української мови |